«Класик — той, що умів визволити себе від галасу переходових кличів літератури, життя суспільного і політичного, віднайшов себе і свою ціль і, не тікаючи до естетичного формалізму, увійшов в країну тривалої краси і правди. Дійти до того — значить дійти до зміцнення в собі «вищого чоловіка», дати своїй творчости вищу етичну силу і підстави, станути поза боротьбою поколінь!»
(Микола Євшан. Fiat ars!.. 1913).
