… Недавно я поховав свого однокурсника Вовку Земляного. Чиста душа! Вовка Земляний. У мене з-поміж однокурсників київського журфаку «світочів» хоч греблю гати. Хтось з них уже вмер, а хтось ще топче ряст. Одне слово, перефразовуючи Тичинове «за всіх не скажу, за всіх не переболію», кілька слів додам до теми про Анатолія Матвійчука.
Анатолій Матвійчук не проминає наголошувати, що він — співак, поет, композитор, журналіст, телеведучий, музичний аналітик, педагог, науковець, лауреат літературних премій та ще й народний та заслужений артист України. І все це правда. Але тільки видима правда, та, котра на поверхні. Навіть у такого мистецького «айсберга», як Матвійчук, є спідня частина, що занурена глибоко під водою…
Я вдома, в принципі, мало з ким спілкуюся. Але іноді до мене заходив сусід. Просто так… Поболтать за життя… Недавно зайшов, а в мене якраз підодіяльник напнутий на велотренажері — сушився після стірки…
Пишуть мені у месенджер: чи це правда, що мій роман «Вічник» збирається знімати Голлівуд із Робертом де Ніро в головній ролі? Нібито вже й фотопроби крутяться в мережі…
