Усвідомив раптом, що зараз, напевно, ніхто так не любить Жуля Верна, як колись любив його я. Пам’ятаю, як дуже-дуже давно, у дитячому санаторії, читали по черзі з сусідом по кімнаті «Таємничий острів». Власне, саме через це я й запам’ятав того сусіда, а не через його прізвище, як в одного із героїв Шекспіра.
Журналістів коронують рідко. Та й за що їх славити: робота — не бий лежачого! Ніби ж не надриваються: пишуть про те, як працюють інші. Труднощі, неспокій, хвилювання, талант, вболівання за ближнього й обстоювання інтересів людей, напруга буднів і ще багато чого — за словом, за кадром.
Усім раджу прочитати ці дві книжки Юрія Щербака (це взагалі-то трилогія, але третя книжка ще не вийшла). Ніхто з письменників не знає так добре внутрішньополітичну кухню України і світову політику, як Юрій Щербак, і ніхто з політиків не зміг би краще за нього створити на основі цих знань таку чорну і таку переконливу антиутопію.
Наша Калита має трипільські мотиви. Вона має форму сварги що рухається «посолонь» (за сонцем, за годинниковою стрілкою), 12 промінців що символізують 12 місяців річного циклу. Ніхто не може сказати точно, як давно українці відзначають свято Калити. Але незаперечний той факт, що в ті часи люди вже перейшли до осілого способу життя, освоїли хліборобство та мали правильні уявлення про рух небесних світил.
