Насправді це ТАЇНСТВО. Школяриком, натужно бовтаючи трилітрового слоїка зі сметаною, я час від часу намагався проникнути пильним зором крізь білу маснисту заволоку шкла, щоб уздріти саме той мент, коли з тяжких хвиль отої осоружної для рук бовтанки явиться золота краплина, яка неодмінно притягне сотні інших, і вони, згромадившись, випливуть на посірілих сколотинах архіпелагом острівців правдивого масла.
Якось несамохіть виникло порівняння найвищої німецької гори Цуґшпітце (висота 2.962 м) з найвищою українською Говерлою (2.061 м). Порівняння дещо накульгує. Говерла, при всій повазі, все ж таки зелена і досить полога гора. Я бував там і за не дуже сонячної погоди. Але я бачив також, що туди, на Говерлу, йдуть люди у в’єтнамках на босу ногу, люди напідпитку, один тато ніс на плечах свою малолітню доньку — без остраху, що підверне ногу і полетить у прірву разом з дитиною…
Незабаром святкуватимемо ювілей маловідомої у Чернівцях людини — Фрідірха Кіслера. Був такий дизайнер і архітектор. На громадські раді обговрювали яку меморіальну дошку йому встановити… Трохи посперечалися… Прийшов додому, подивився, хто такий цей Кіслер (бо не цікавився ним).
Я днями в гудвайні купив 4 банани за 17 гривень. З Еквадору… Навіть не знаю, чи є щось дешевше на вітчизняному ринку. А років 40 тому перший раз в житті я побачив банан. Нам подарував банан сусід Лука Олексійович, герой соціалістичної праці і голова колгоспу «Радянська Україна», який щойно повернувся з якоїсь екзотичної країни.
