Сказати по щирості, я грибник досвідчений. З великим стажем. Якби всі знайдені дружиною гриби, які я апетитно смакував, уплітав, уминав, які просто їв і якими закушував, виставити щільненьким частоколом, можна було б легко загородити ним усю територію інституту токсикології, з господарським двором уключно. До чого це я? А до того, щоб ви повірили мені на слово: час до лісу, товариство. Час, бо прогавите святу днину і не наберетеся козубини незабутніх вражень. Пора до лісу, друзяки, бо всі вже тут.
На теплу глицю, на грибний дух!
