Ошо (1931-1990)… Ще в сімдесятих роках минулого століття, коли я був студентом університету і запоєм читав усякі реліґійні тексти, які в підросійські часи, ясна річ, ходили тільки в самвидавчих зшитках, зосібна, новітніх містиків (Ґурджієв, Крішнамурті, Кастанеда й ин.), цей загадковий індус виклика́в у мені величезне сумяття своїми суперечливими твердженнями. Я ніяк не міг узяти до тями, що він за один – настільки його слова глибоко вражали, зворушували і викликали шанобливий трепет у моєму серці і водночас дратували, породжували недовіру й підозри, що він попросту геніяльний пройдисвіт, а ніякий не просвітлений.
Чи не ошуканець Ошо?
