Прокинутися взимку о 5 ранку – дуже важко, майже неможливо. Пічка за ніч вистигла, хата намерзла, з-під двох ватяних ковдр навіть визирати не хочеться. У вікні, за химерними рослинними орнаментами – предковічний морок. Глянеш туди – і здається, що світ упав у яму. Ні ґнотика світла, ні рисочки. Але дід уже ходить туди-сюди з відрами, оберемками вносить у хату морозний дух.
Василь, якого не було
