За тиждень 14 лютого! А в Міжнародний день книгодарування та День святого Валентина що є кращим, ніж поєднати обидвоє свят? Наприклад, подарувати самому собі або дорогим людям книгу «Вернон Кресс. Життя під прикриттям», яка розповідає невигадані історії любові. Книгу тим ціннішу, бо розказані у ній історії кохання, поєднують у собі оповідь про прекрасне романтичне почуття з життєвими реаліями.
Що роблять зазвичай чехи зранку? Бігають. А в обід? П’ють своє відоме пиво? Може, й п‘ють, але напередодні бігають. А що роблять увечері? Ідуть зрештою на пиво? Може, й ідуть, але спершу бігають. Парки в столиці Чехії переповнені бігунами й відчувається, що в Празі просто культ бігу. Люди різного віку, різних занять, різної статури, і всі – бігають. У парках обабіч асфальтованих доріжок прокладено земляні для тих, кому зручніше, що називається, топтати не асфальт, а землю.
Третій день мого ковідного лікарняного вивчаю оті два, що на світлині, томи — вони гігантські, їх навіть тримати у руках дуже важко. Але ці книги, упорядковані Сергієм Павленком (безмежна йому дяка за це!) — то справжнє письменницьке щастя.
Це саме та Україна, якої не знає типово-рядовий московит. З першого погляду то є аматорський арт-обʼєкт. Горщики та й горщики. Шо такого? Горщики на гіллі. Хуторянщина й рустикальність. І не більше. «Інсталяція» — сказав би хіпстер з центру сучасного мистецтва ім. Пінчука.
Минулий рік минув. А нинішній… А що нинішній? А нинішній, на диво, привчає до хорошого. До талановитих митців, справжніх людей і вірних друзів, до приємних несподіванок. Хоча і чекала на нову книгу поетеси Ліни Ланської, та коли увечері зателефонувала красилівська листоноша Ірина Лазар: «Я тут у вас під хвірткою з посилкою», в одному пальтечку, накинутому на плечі, і в домашніх капцях «побігла» по снігу.
