З діда в діда перевтікаю
доки діти оголошують війни
в своїх оптичних капсулах
і все золотіше
дзижчання смерти
пере-втікаю:
жертви і вбивці —
обидві краси
Перфектний сюрреаліст із Переяслава
Daily Archives: 22 Червня, 2022
Біженці чи втікачі з Донбасу?
Хай це звучить грубо, але донбасців, які приїжджають у Галичину, я вважаю не біженцями, а втікачами. До нас утікають ті, хто останні 10 років тотально підтримували Януковича. А я запитую: від кого біжите? Від своєї відповідальності за діяння своєї Партії регіонів? Від тих, кого ви своїм стадним голосуванням утримували біля корита? І чи є гарантії, що поки донбаські жінки й діти обживаються на Галичині – їхні чоловіки не стріляють в українських хлопців?
В стилі трансцедентного містицизму…
От всі: Арєстовіч, Арєстовіч… Наче й не жили в 90-ті. Ну, молоді люди може вже й не пам’ятають, а от я пам’ятаю добре. Кашпіровський і Чумак — чули такі прізвища? Телевізійні звьозди-цєлітєлі начала 90-х. Я впадав у культурологічний шок, коли бачив як дорослі люди з трьома вищими освітами, інженери там, гідробіологи, народні артисти, фізики-академіки, ракетобудівники і токарі фрезерувальники вищого розряду виставляли перед телевізором трилітрові банки і «заряджали» цілющу воду, робили паси руками, щоб розсмоктався застарілий геморой, чи одужала хвора на цироз печінка.
Нескореній Бучі
Кожен любить рідне місто чи село. І я люблю свою Бучу. Любити її – це як любити мамину колискову чи батькову похвалу, як поважати старшого брата чи сестру. Наша чудове місто розкинулось побіля однойменної річки, притоки Дніпра. Сади і парки огортають його з усіх боків. Красуні-квіти привітно вітають мешканців і гостей з усіх його околиць.
