Її звати Крістіна. Крісті. Або Кріс. Крісті приходить на роботу зчорніла. Під старанно підведеними очима — мовчазні сльози.
— Крісті, шо?
— Та…
Відмахується від розпитувань худою рукою зі стесаними до крові кісточками.
Крісті у шапці з великим дерев’яним гудзиком
