Мій студентський товариш Ярослав Орос щойно розродився вже 14-ю книжкою «На порозі війни», яка щойно побачила світ у київському видавництві «Ліра-К», а мені традиційно довелося бути її першим читачем. Письменник нарешті опанував той рівень творчості, коли читається вже запоєм і тільки пізня година примушує відкласти книжку до завтра.
«Це не просто війна, Росія вчиняє звірства, вони на цьому зосереджуються», — заявив Байден на зустрічі з пані прем’єр-міністером Італії Джорджею Мелоні під час її візиту до Вашингтона. Байден подякував Італії за підтримку України. «Італія та Сполучені Штати рішуче підтримують Україну, і я дякую вам за дуже сильну підтримку у захисті від звірств Росії, і це саме те, чим вони є… Я дякую італійському народу, я хочу подякувати їм за підтримку України. Це має велике значення», — сказав президент.
Дід Логвин похований на нашому «домашньому» кладовищі, на горі, яка називається «Весела гора». В цьому є якась велика іронія: цвинтар на Веселій горі… В далині видно Велику Ріку. «І Дніпро, і кручі»… За рікою, на тім березі — Черкаси. На старому, закинутому й забутому кладовищі десь поховані мій прадід Агей Павлович, і прапрадід Павло Григорович. Але, вже не знати де.
«Мій товариш не повернувся з поля бою. Пане лейтенанте, дозвольте мені піти пошукати його!» – сказав солдат командиру. «Забороняю! Не хочу, щоб ви ризикували своїм життям заради чоловіка, який уже, напевно, мертвий!» — відказав офіцер. Солдат не послухався заборони і пішов, а через годину повернувся смертельно поранений, несучи тіло свого друга.
