Звісно, це випадковість: книгу Романа Горака з біографією Івана Франка «Бажав я для скованих волі…» дочитав якраз у річницю смерті Франка. Важливіше інше — мені часто здається, що галичани Франка не люблять. Так було і за його життя. Можна багато згадувати і про його участь у виборах, коли галицькі селяни за ковбасу продалися…
… Коли не допустили Франка поляки вкупі з галичанами до професорування у Львівському університеті, коли ганили то за уявне безбожництво, то за критику Франком Куліша, то за критику наслідувачів музики Бортнянського, то за оте «Не люблю русинів…».
Та, власне, все життя Франко йшов проти течії.
Бо критикував галичан через «тісноворість, боязливість, байдужність до всяких смілих поривів і 
заскорузлість у своїм тіснім кружку» (Франко). Навіть дружину Франка Ольгу галичани так і не признали своєю, бо «москалька» з Києва. Оно, і Павлик її називав не Франковою, як би годилося, а зневажливо Франчихою…
Недарма, коли з Харкова (тобто з підросійської України) до Львова втік (підавстрійської України) Гнат Хоткевич, то його погляд зі сторони на становище Франка в галицькім суспільстві був сумним: «Франкові минуло пів віку в сьому році, а суспільність говорить: «А! Ще живе? Ну, то й добре». Так само як начальству Шліссельбурга ходило лиш о те, щоби в’язень жив. Як він живе, чи знаходиться на межі божевілля, чи лежить на смертному ліжку — то його не обходило. Факт, що живе — і досить».
Хто не знає, підказую — Шліссельбург то в російській імперії була одна з найстрашніших тюрем…
… Отож думаю, що галичани й тепер не люблять Франка. Адже скільки їх не було у київській владі, а жоден не спромігся поставити в Києві пам’ятник Франкові. Взявся за це тільки чернігівський кобзар, до речі, член чернігівської «Просвіти» Василь Нечепа. Правда, для проформи поставив очільником комітету галичанина Павличка, який також не рухався за все своє довге життя в Києві щодо пошанування великого Франка…
Проте, коли так думаю про галичан, згадую в’їзд у село Хмелівку Богородчанського району Івано-Франківщини. Там емігрант поставив стелу зі словами Франка, яка закликає кожного свідомого українця пам’ятати, що «на тобі міліонів стан стоїть»…
Василь Чепурний
P.S.
Дякую за добре слово про Каменяра.
То не зовсім правда, Галичани шанують Івана Франка. Я проводив концерти у переповнених залах. Знову кличуть на концерти в цьогорічному серпні. Заспіваю у славній Національній опері Львівській, у Дрогобичі та інших містах. Але що є правда, так це те, що бояться Івана Франка через 105 років після його смерті… Шанують, бо бояться…
Що ж до Павличка, то… Павличко сам себе призначив. Це чергова провокація, розрахована на перешкоду будівництва пам’ятника… Поцікавтеся темою докторської дисертації Івана Франка… Вона й сьогодні під забороною…
Галичанку йому у шлюб не давали… Іван Франко глибоко віруюча людина. Він німець, отже до церкви у неділю не ходив… А пам’ятник у столиці все одно буде! До вирішення цього питання долучаються впливові люди…
Василь Нечепа
***
… Селяни не обрали Франка послом, бо був соціялістом. Се варто розуміти. А Хоружинська прийшла з-під московської окупації, то як її мали називати?! Чи дуже любили Нечуя-Левицького у Полудневій Україні? Леся Українка топталася по нему як тільки хотіла…
Роман Кухарук
