Ексклюзивна хвиля

День писанки

Великоднє диво, маленьке сонечко, оберіг народу, символ української культури… «Писанка!» – кажемо про найкрасивіше, найдосконаліше. Її величність Писанка — головний персонаж цікавого й неординарного дійства в навчально-методичному центрі культури Буковини.

… Презентація трьох унікальних видань про буковинську писанку — подія знакова в багатьох вимірах. Адже на цю тему давно — жодних голосів. І ось — велика ілюстрована книга «Писанки наших бабусь».

Зразки майже двох тисяч буковинських писанок, які зібрав і замалював акварельними фарбами Юрій Ференчук — воїн УПА, в’язень концтаборів, художник та етнограф із селища Берегомет Вижницького району. А ще — альбом «Народне мистецтво» — світлини писанок з колекції Михайла Фірчука, відомого дослідника й збирача зразків народних ремесел з села Виженка Вижницького району. І третя ластівка – ошатний подарунковий комплект з 32-х поштівок-«потртретів» писанок з колекції заслуженого діяча мистецтв України Миколи Шкрібляка.

Розпочинаючи дійство, директор Центру Микола Шкрібляк наголосив: «Ми презентуємо видання, які є подією не тільки для Буковини, а й вшановуємо пам’ять двох унікальних особистостей — Юрія Ференчука та Михайла Фірчука, які поклали своє життя на те, щоб зібрати, замалювати й зберегти писанки.

Спеціально до цього дня центр підготував невелику експозицію попередніх книг про писанку. І заголовна в цьому ряду – «Українські писанки» Ераста Біняшевського, єдине видання про писанку часів Радянського Союзу, заборонене третього дня після виходу в світ.
Репресоване.
Бо зібрані в книзі зразки писанок – а були тут писанки з Воронежчини, Курщини, Надсяння, Холмщини, Берестейщини — повідомляли про справжній історичний ареал українства. Інші книги, які з’явилися в пору державної незалежності України, так чи так ґрунтувалися саме на книжці Е.Біняшевського.

Упорядниця книги «Писанки наших бабусь» Наталія Суруджій розповіла про непросту долю Юрія Ференчука, його книги-спогади про УПА та «Кров Кенгіра» – про Кенгірське повстання, учасником якого він був, про особисте спілкування з етнографом, який «прожив би друге життя, як і перше, — нічого не міняючи», про «іліади» та «одісеї» в кількарічному процесі видання альбому.

Про писанки Михайла Фірчука, винайдений ним спосіб консервування писанок (розтин за домогою гітарної струни відтак кількашарове «цементування» внутрішніх поверхонь за домогою клею ПВА та деревної стружки, склеювання) розповів Микола Шкрібляк, який добре знав майстра: «Чого тільки не довелося йому пережити: погрози, залякування, замах на вбивство і покалічене життя — все … через любов до писанки».

Ошатно видану серію поштівок за писанками з власної колекції Микола Миколайович проілюстрував… виставкою писанок зі своєї колекції — понад чотири сотні красунь з різних регіонів Буковини і Прикарпаття. Ексклюзив експозиції — писанки села Чорний Потік Надвірнянського району Івано-Франківщини, нині рідкість, бо писалися на чорному тлі, яке нині «витіснила» червона барва.

Колекціонер показав зразки писанкового розпису, де поєдналися дохристиянські та християнські мотиви. А ще — писанки з великодньою символікою та великодніми написами. Ця виставка писанок з колекції Миколи Шкрібляка триватиме до Вознесіння Христового.

Презентацію смислово доповнили відеофільми, створені центром, про каруковані писанки (карук – кістковий клей, який забезпечує «скупаній» в нім писанці плавне «перетікання» однієї барви в іншу) і Рахманський Великдень (прадавній магічний обряд спілкування з далекими предками, який досі зберігся на Буковині).

А на «десерт» імпрези — майстер-клас писанкового розпису від Василя Беженаря. Всі охочі – а їх було чимало, дорослі і діти — чаклували над писанками. Свою ж найбільшу писанку, діаметром 60 сантиметрів, створену разом з дружиною Альоною за знаково-символічними мотивами Буковинських Карпат, майстер народної творчості і методист центру Василь Беженар повезе до Києва — на Всеукраїнський фестиваль писанок.

Для мене особисто, як і для майстрині вишивки Анни Бугай, це передвеликоднє свято — День писанки було вдвічі приємним: нам вручили атестаційні посвідчення Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

Олена Чайка
Світлини автора

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.