Потужний землетрус під назвою Фаріон спричинив потужне цунамі в інфопросторі, хвилі якого накочуються одна за одною на нашу свідомість і це дозволяє зробити певні очевидні підсумки. Отож. Згідно основного закону, на якому тримається шоу-бізнес, плюси і мінуси не віднімаються, а сумуються. Тож, Ірина Фаріон таки потужна і неординарна особистість.
Вона свідомо чи несвідомо користується потрібною технологією і досягає результату. Про неї сьогодні говорить вся країна, а значить вона в епіцентрі уваги. А те, що це не випадковий успіх і в неї вистачить креативності довго тримати цю увагу – я не сумніваюся.
Сумніваюсь я ось у чому – а якби Фаріон вибрала для подачі своїх думок, приміром, суху інтелектуальну академічну мову, або красивий метафорично-публіцистичний стиль – чи почули б її мільйони? Чи зрозуміли б суть її месседжів? Чи почалася б ця масова дискусія? Гадаю, що ні!
Так, вона вибрала з усього інструментарію, який є в її розпорядженні, найемоційніший, найбрутальніший стиль – це стиль розлюченої, безжальної і гострої на язик юрби, яка не підбирає слів, а вихоплює їх зі своєї свідомості, як з розбурханого жерла вулкану. І що вона, по суті, говорить не так?!
Її опоненти, як правило, акцентують увагу саме на формі її спілкування, а не на змісті її думок і висновків. Тому що форма легше піддається обструкції, а щоб опонувати думкам, потрібні знання та інтелект, яких у опонентів немає. Отож, кусають за ті місця, до яких можуть дотягнутися.
Деякі з її критків навіть дістали зі старої шафи її комуністичне минуле, вимахуючи ним як червоною банданою, мовляв, ось вона яка – і в цьому її справжня суть. Та, ні панове, суть людини якраз в тому, щоби розвиватися відповідно до історичних умов, але не втрачати свого єства. У даному випадку сутність Ірини саме в тому, що вона відстоює право тієї соціальної меншини, яка історично склалася в нашій країні. Меншини, спитаєте ви?
Так саме меншини! Якщо заглибитись в історію і культуру України, зрозуміємо, як мало було в ній особистостей, що при всіх перипетіях долі не зраджували українській мові і культурі, не загравали з місцевим грошовитим інтернаціоналом, не використовували мову як засіб чи інструмент для свого кар’єрного просування. Мова завжди була присутня в ній внутрішньо, органічно, невіддільно і всеосяжно. Тобто Ірина Фаріон – цілісна натура. З ким би вона не говорила – з малюками в дитячому садочку чи з самим Президентом країни.
Такі люди, на превеликий жаль, в Україні є в меншості. Але саме вони складають ядро нації і живлять цю націю еманціями своєї енергії, у променях якої різко видно, хто є хто.
Інша справа, що далеко не всі здатні зрозуміти, що хоче сказати Ірина. Когось дратує оця її українська справжність, когось відштовхує вибраний нею стиль спілкування, а хтось бачить у ній справжню загрозу тій інформаційній матриці, в якій сьогодні існує Україна. Бо, якщо люди, не дай Боже, пробачать їй цю брутальну форму викладу, але вникнуть у зміст її думок і зрозуміють кінцеву ідею – то це означатиме кінець цієї Системи з її брехнею, подвійною мораллю, таємним колабораціонізмом і ритуальним перефарбовуванням в національні кольори всіх учорашніх агентів впливу сусідньої ворожої держави.
Основна проблема Ірини Фаріон – це те, що свідомо чи напівсвідомо, майже наодинці, вона протистоїть сьогодні всій старій гігантській машині, яка утримує конфігурацію інформаційного олігархічного простору нашої держави, який повністю тримається на протекціонізмі, корупції і абсолютній аморальності. І це дратує і навіть доводить до сказу людей, які бачать речі не такими, як хотілось би володарям Матриці, а такими, як вони є насправді.
Бо коли Україна зрозуміє істину, тоді мовою Фаріон говоритимуть мільйони!
Анатолій Матвійчук
