Ексклюзивна хвиля

Шикса, навиколупувана «продюсерами»

Неймовірно, як же деградувала моя країна, ще донедавна співуча, барвиста, доброзичлива і боголюбива. На що перетворили її перевертні і приблуди, збоченці і шахраї, які сьогодні всюди, куди не плюнь… І от, Євробачення — це маленька крапелька, в якій весь наш нинішній світ… Вибачте, буду матюкатися, бо без цього не можу, мене просто розірве…

Це ж треба, *лять, бути такими великими продюсерами, щоб у співучій і гіперталановитій країні, з такими глибинними культурними традиціями, відібрати купку якихось мишей, які мугикають і попискують, снують і повзають по сцені, але не можуть нічого толком заспівати!

Це ж треба, *лять, навиколупувати десь таких пісень, де немає навіть мелодії чи драматургії, а якісь окремі дебільні фрази, які повторюються безліч разів! Чи ви, *ука, всі там звихнулися на намаганні бути моднішими, екстравагантнішими і епатажнішими за цілий світ?! Чи є у вас взагалі душа і серце? Чи *лять, ви всі клони, створені для заробляння бабла?

Журі!
Навіщо ви майже кожному говорили — у вас крута пісня. Де вона, ця крутизна, в чому?! У вмінні завивати чи гундосити щось у ніс під три акорди? Де голоси і тембри? Де природня краса і харизма? Пісня — це мелодія, гармонія і слово, це магія душі і розмова з Богом! Для вас, журі, це розмова із Дияволом…

Більшого несмаку і ганьби, я не пам’ятаю за останні роки…
Додайте до всього, що нинішнє «Євробачення» відбувається на тлі війни і жорстких виборів. Щиро кажу, краще було б призупинити на рік нашу участь в цьому конкурсі, аніж спостерігати за абсурдом.

Тисячу разів перепрошую — але коли замість того, аби об’єктивно оцінювати рівень конкурсанта, запитують його: чий Крим?, або обігрують слово «*опа» — то це вже паранойя та ідіотизм! Давайте визначимося — або ми воюємо, або проводимо чесний професійний конкурс! ОДНОЧАСНО ЦЕ РОБИТИ НЕ МОЖНА — ЦЕ БЛЮЗНІРСТВО!

І як наочне підтвердження сказаному — ми маємо відповідний результат! В Тель-Авіві нас представлятиме стриптизерка з бордельним номером і відповідною диявольською заманухою в тексті…

І знаєте, що найбільш образливо?!
Там, в Ізраїлі, українців поступово почали поважати. Не як тупих недоумкуватих гоїв, а свободолюбивих і мужніх людей. А що робимо ми, *лять! А ми провадимо до них, в Ізраїль, на конкурс те, що у них називається шикса (тобто, кусок безмозкової плоті, сексуальна лялька, яку й людиною називати гріх).

Ви боялися, панове горлопани, щоби наша фіналістка десь там на прес-конференції випадково не сказала що Крим — це не Україна? А те, що вона не знає, скільки людей в Росії — чотири мільйони чи чотири мільярди — це нормально? Це не знахідка для журналістів на майбутніх прес-конференціях???!!! Над нами будуть сміятися, панове, довго і весело!

Зараз вирішується питання НТКУ чи зможе ця пані представляти нашу країну на Євробаченні, або їй буде відмовлено. Але знаєте в чому головна причина відмови і що обговорюють журналісти та блогери?

Зовсім не те, що вона вульгарна і створює Україні імідж дешевої повії, а те, *лять, що вона має відмовитись від гастролей в Росії. А як відмовиться — тоді все, ОК — їдь кохана, облизуй там чиїсь закаблуки, а ми всією родиною, *лять, будемо тримати за тебе кулачки і пишатися нашою ненькою Україною…

Вибачте мені, але дах зриває і сльози з очей…
До чого, народе, ми докотилися з нашим олігархічним телебаченням, поголовною корупцією і тотальною бездуховністю? У нас тепер ні смаку, ні розуміння, ні духу, ні бажання заперечувати, коли різні виродки нам на чорне говоритимуть біле!

І ми хочемо в Європу?!
Та ми переймаємо у неї найгірше — те, що для неї є найганебнішим, із чим Європа намагається боротись: проституція, наркоманія, насилля і моральний бруд.

А ми це в себе натомість культивуємо. Вирощуємо, як колумбійці наркоту, роблячи на цьому бізнес?! Та вже й так усі борделі світу переповнені нашими марушками — куди вже далі?!

Якщо ми не здригнемось від відрази до себе і не виблювавши оте все, чим сьогодні переповнене наше єство, не почнемо будувати іншу країну, згадавши, що таке культура і мораль, то у нашої країни немає шансів. Спасибі інформаційному простору і Нацраді за це. Ми — сягнули дна.

Анатолій Матвійчук

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *