… Через 2 дні після звільнення в запас (ДМБ -75) я раненько вже був у Києві, аби писати творчу роботу для вступу на підготовче відділення (робітфак) журфаку КДУ. Окрім, зрозуміло, себе запам’яталися з купки тих, хто писав зі мною, морячок, мій нинішній кум Слава Михайловський і Вітя Здоровенко з аксельбантами (він, до речі, зробив найбільше помилок, але був зарахований. Можливо, справа в аксельбантах…)
Юрій Семенович Бурляй підвів нас до барельєфа на Червоному корпусі. Там були фото викладачів і студентів, які загинули на війні. Ми постояли, подивилися, а потім виклали на папір свої почуття в кабінеті журналістики Жовтого корпусу.
Я писав про свою службу, що тільки-но від автомата, і закінчив патріотичним стовпчиком…
Батьківщино, в мені твій подих,
В моїм серці — твоє биття!
Задля щастя твого на подвиг
Я готовий усе життя!
Погодьтеся, хіба можна було такого не зарахувати!?
А на знімку ми, групка робітфаківців на екскурсії в Лаврі. До речі, згаданий Слава Михайловський тут також вирізняється — він у білому плащі. А кум Мишко Мельник — другий ліворуч, між Борею Кияшком (світла пам’ять) і Віталієм Гуменюком з містечка Бар, який не довчився через певні проблеми… Можливо, назва його містечка винна…
Сергій Савелій
