Завершив цикл віршів «Гуртожиток на Ломоносова» (Студентське). Хто вчився в Шевченковому університеті й жив у гуртожитку по вул. Ломоносова, пам’ятає не лише гамірну студентську вулицю, розкішний яблуневий сад, а й маршрут рідного 38-го автобуса, який возив нас на заняття в універ.
Я б, може, й не згадав старенького трудягу-автобуса, та однокашники попросили: мовляв, про все писано-переписано, а ось про наше «студентське таксі» ні слова…
Котить осінь утому днів
З юності в невідомість.
Ким ти був у житті моїм,
38-й автобус?
Ти, бува, аж стогнав, коли
Нестачало всім місця.
Пам’ятаєш, сади цвіли
У весняному місті?
І так гордо й душа цвіла,–
Бо ж студент універу!
Жовтий корпус. Тарас і я
В твоїм, Києве, сквері.
Як же хочу вернутись знов
В світ, що так серцю милий.
Моя осінь, як і любов,
Яблуками доспіла.
Пригадалось з минулих днів
Ябко кругле, як глобус.
Ти був другом в житті моїм,
38-й автобус.
Микола Будлянський
