… Десь раніше Юрко Винничук згадував якийсь мій жарт з братами, а я собі пригадав інший жарт, саме від Дмитра. Здається, це було на котромусь із Форумів у Львові. При пиві, чи при каві ми розговорились саме про цей їхній феномен — братів-близнюків.
Брати проводили моніторинг, тож Дмитро коротко розповів мені про конкурси й фестивалі близнюків, і навіть, що у світі існують інші письменники-близнюки. Здається, брати брали участь у таких спільних акціях близнюків, точніше не пригадаю.
Далі я повернув розмову на тему їхньої спільності у всьому, й запитав про дитинство. Дмитро раптом сказав: «О, ні, у дитинстві мене напружували значно більше, ніж брата. Мама насамперед ганяла саме мене…»
Я здивовано витріщився: «Чому?»
«Бо крикнути “Діма” значно коротше, ніж «Віталька»! — відповів Дмитро, й ми обоє розсміялися.
Спочивай з Богом, гарний, добрий, сильний і розумний Чоловіче!
Олександр Ірванець
