Замолоду читаючи Сомерсета Моема, в мене серце обливалося кров’ю – хто ж, хто з українців так розповість про вітчизняне життя «театральне»! Ба, нате, таки є, хто так урізав і ріже правду-матку. Володимир Винниченко. Однак, на жаль, дотепер, Володимира Кириловича переслідує талановитий запроданець Микола Глущенко.
Щоправда, і той, і той, як каже чернігівець Василь Чепурний: «Чисті ж українці». Гріх же осуджувати щирих українців. Василь Чепурний, скажімо, закохується у православних і чистих українцях. А я тих і тих [попри те й греко-католиків та сектантів] – посилав і посилаю за «руським кораблем».
Тут, диви, глядь, добросовісний історик Сашко Кучерук, мій давній знайомий, утяв своє свіже, неабияке дослідження (читай: «Винниченко і жінки»). Зрозуміло, про що…
Вітаю… А то – лише й чуєш: запроданці Мазепа і Глущенко, Глущенко і Олександр Мороз. А де ж Винниченко?
Зубожілі, привчаймося до творчості Сомерсета Моема. Попереду – чекає нас дуже важчезна зима. Раджу нам усім зігріватися «Намистами» Володимира Кириловича… Його справдешні коралі, їй-бо, помагають.
Ярослав Орос
