Боже милий, як я глибоко пишаюсь, що є частинкою своєї нації і є приналежним до усього того багатства і колориту, який попри усі історичні жахіття зберігається в серці Українця.
Ми — саме та нація, яка безкінечно талановито вміє поєднувати в собі, всю багатогранність життя. Ще зовсім недавно, ми шанобливо згадували жертв Голодомору, вчора вітали наших захисників. Особисто я вчора вмивався сльозами радості від написання нової пісні «Хліб – не за рускіє рублі», присвячену нашим воїнам.
А сьогодні просто радію, що світлі наші люди задумали провести Всесвітній день Хустки!
Хіба ж це не прекрасно!!!
Отож надважливо, усім нам базуватись на позитиві, попри усілякі ворожнечі. Як би то пафосно не звучало — плекаймо в собі любов до життя.
P.S. Звісно, хустка не для чоловічої голови. Але бачите, як чемно терпить мене квітуча пані Файфура, тож терпіть і ви!
Сергій Файфура
