Сьогодні у німців свято – в цей день в 1922 році, Фрідрих Еберт, райхспрезидент Веймарської республіки від соціал-демократів, оголосив «Пісню німців» державним гімном Німеччини. «Пісня німців» (Das Lied der Deutschen) була написана в 1848 році професором Августом Генріхом Гофманом фон Фаллерслебеном.
Музикою для гімну стала мелодія, написана Йозефом Гайдном в 1797 році як гімн Австрійської імперії (Kaiserlied).
Вона була написана тоді, коли вирішувалася доля німців, які, після ліквідації Священної Римської імперії в 1806 році, не мали єдиної держави. Німці були – але замість Німеччини існувало 34 німецькі держави та 4 вільних міста.
Натомість епоха, що прийшла на зміну наполеонівським війнам – т. зв. «Бідермейер» уводила «бравих панів Мейерів» від цієї проблеми та занурювали в пошуки маленьких радостей серед сім’ї та в колі друзів біля власних будиночків з червоною черепицею, повитих плющем. (Найкраще той період відображений в творчості К. Шпіцвеґа).
«Глупих Міхелів» просто жаліли. Тому у німецьких патріотів стояло завдання розворушити це філістерське болото, та спрямувати німців, об’єднатися в ім’я Німеччини, відклавши всі інші цілі («Вахта на Рейні»):
Німеччина, Німеччина вища над усе,
Вище над усе у світі,
Якщо вона для захисту
Завжди по братські тримається разом!
Від Маасу до Мемеля,
Від Еча до Бельта.
Стиль «Бідермейер» присутній у другому куплеті (за що його недолюблював Гітлер):
Німецькі жінки, німецька вірність,
Німецьке вино та німецька пісня
Повинні зберігати в світі
Свою стару добру репутацію.
Після Другої світової війни пісня була заборонена. В 1952 році Конрад Аденауер відновив її, як гімн Німеччини. Зараз виконується тільки третій куплет.
Міхеля все-таки розбудили.
Сергій Чаплигін
