Мене з Марком таксист Uber попросив вийти з авто на півдорозі до пункту призначення. Як думаєте, яка причина? Ми нахамили водію? Ми неадекватно поводилися? Ми попросили відчинити вікно на 2 сантиметри? На жаль, правильним є останній варіант. Але спочатку трохи передісторії.
Всі вже знають, що вірус SARS-CoV-2 передається повітряно-крапельним шляхом. Найімовірніше це може трапитися при тривалому контакті (довше 15 хвилин) та на близькій відстані (менше 1,5 метри) від інфікованої людини. Ще імовірніше, що це відбудеться у невеликому та погано провітрюваному приміщенні. Наприклад, у таксі.
На початку грудня медіа опублікували результати невеличкого дослідження щодо того, як знизити ризик передачі SARS-CoV-2 в авто. Дослідники зробили комп’ютерну модель, що імітувала потік повітря всередині компактного автомобіля. На основі цієї моделі вони зімітували різні сценарії їзди в машині: з відчиненими вікнами й зачиненими вікнами. Метою було визначити: яким чином їздити буде безпечніше.
Та модель, яка демонструвала потік повітря при відчинених вікнах, показала найнижчу концентрацію повітряних частинок, які теоретично можуть передавати вірус між людьми. Натомість найгіршим сценарієм виявилася їзда з зачиненими наглухо вікнами й кондиціонером чи опаленням.
Дослідники виявили, що вентиляційна система автомобіля не дозволяє повітрю циркулювати так само добре, як кілька відчинених вікон. Навіть 1 чи 2 відчинені вікна зроблять поїздку більш безпечною. Виходячи з цієї інформації ми з Марком щоразу, як замовляємо таксі, просимо водіїв трохи відчинити хоча б одне вікно. Того разу вчинили так само — попросили опустити скло на одному вікні на 2 сантиметри нижче. Але водій сказав, що не хоче цього робити через те, що буде протяг. А він боїться захворіти.
Тоді ми сказали йому, що від протягу не передаються небезпечні збудники хвороб, на відміну від задушливого повітря. Пробували розказати про дослідження. Але він не бажав нас чути. Натомість запропонував вийти на півдорозі з авто. Водій злякався міфічного протягу більше, ніж реального COVID-19.
Можливо, колись йому подарують книжку «Мочи Манту» і він дізнається, що протягу не треба боятися. Це доволі ймовірно, адже сотні людей, які купують «Мочи Манту», хочуть допомогти своїм близьким людям позбутися міфів.
Мені пишуть, що не можуть самотужки пояснити своїм татові чи мамі, дружині або чоловіку, 
чому те, у чому вони переконані, неправда. Це показує, як багато людей вірять у міфи, які відбирають їхнє здоров’я. І навіть найближчі не можуть допомогти.
Як цьому зарадити, якщо навіть лікарі підтримують нісенітниці, як то дихання над картоплею, щоб одужати, або виписування фуфломіцинів? Якось знайома лікарка розповіла мені, як керівництво лікарні змушувало її та усіх лікарів виписувати пацієнтам певний набір ліків. Байдуже, чи потрібні були вони, чи ні. Переважно все з цих «ліків» була гомеопатія чи фуфломіцини, які не приносять жодної користі здоров’ю. Просто їх потрібно було комусь продавати. Тим медикам, які відмовлялися брати в цьому участь, погрожували звільненням. Тож деякі з них просто виписували ці списки препаратів, але водночас говорили пацієнтам, щоби вони не приймали їх. Такі історії здатні похитнути й найміцнішу довіру в людей до медицини.
Криза довіри — одна з головних причин, чому в суспільстві циркулює так багато міфів. І поки їх будуть толерувати більшість громадян — будуть траплятися абсурдні ситуації, як у нас із таксі.
Дуже приємно бачити тисячі людей, які опираються цьому мракобіссю, та намагаються просувати здоровий глузд. Але є великий ризик, що їхній голос може розчинитися у повітрі, якщо більшість все одно віритиме або толеруватиме нісенітниці.
P.S. Ми викликали інше таксі Uber, де водій спокійно відчинив вікно на наше прохання й довіз до пункту призначення.
Уляна Супрун
