Начальник обласного управління освіти Олег Васюта здавався спантеличеним. Він якраз виходив з кабінету заступника голови обласної державної адміністрації Валерія Сарани. А я йшов повз, тоді — керівник прес-служби представника Президента в Чернігівській області (так офіційно звалася посада). Спитав: що сталося? «Та ось Валерій Юрійович дав завдання придумати назву заповіднику, який створюється у Батурині» – відповів Олег Васюта. Я на ходу й сказав: «Дуже просто: Батурин – гетьманська столиця».
Так починався Батуринський Національний заповідник «Гетьманська столиця» — від рішення Валерія Сарани. Хоча насправді починати його історію треба від походу «Дзвін – 90», який проводили чернігівські товариство «Просвіта» імені Т.Шевченка та Народний Рух.
Адже постало питання — де його завершити? І вирішили саме в Батурині — на той час заштатному семете, де боялися згадувати Мазепу і минулу його славу, а на руїнах палацу Розумовського паслися всюдисущі кози, які ще й смакували траву (а батуряни – картопельку) на Гончарівці, де колись був палац гетьмана Мазепи.
Там і тоді вперше була відслужена панахида за гетьманом Мазепою — це зробив єпископ Чернігівський і Сумський Роман Балащук, нині — митрополит Вінницький і Барський. Там же, стараннями БОТУМ (Бахмацьке об’єднання Товариства української мови) на чолі з письменником Володимиром Кашкою, було встановлено першу в Україні пам’ятну плиту гетьману Івану Мазепі. Сприяв селищний голова Олександр Згурський, з яким, пригадую, ми вибирали місце для плити і зупинилися біля груші. А Іван Драч згодом напише про чорну грушку з Мотриної груші, яку на спомин він привіз…
Наступний похід – «Козацькими шляхами», це вже 1991 рік, але ще до проголошення Незалежности, також завершили у Батурині, куди неочікувано для комуністів з’їхалися українці з Конотопа, Ніжина, Чернігова, Києва і Львова.
Там лунали і “Ще не вмерла”, і “Козачка”, і “Котиться хвиля Народного Руху…” (шкода, що цю пісню забули, а була ж гарна). Там українці звільнялися від імперської облуди. При постійних суперечках з комуністкою – директоркою місцевого краєзнавчого музею, не хочу й згадувати її прізвища…
Отак насправді починався Батуринський заповідник «Гетьманська столиця». Тож, якщо хтось приписує всі заслуги у створенні заповідника Віктора Ющенку, при всій до нього повазі і при огромі ним зробленого, треба не перекручувати, бо все ним зроблене було ПОТІМ.
Заповідник не він створював – він його розбудовував. А починалося все з “Просвіти” і Народного Руху.
Василь Чепурний,
архівне фото: чернігівські просвітяни та рухівці
біля плити гетьману Мазепі
