15 червня 1941 року народився український геній, актор, режисер, сценарист Іван Миколайчук. фото і кінокадр з фільму «Вавілон ХХ» зроблені в селі Українка… Того, що не сталося, вже не станеться. Те, що забрав Іван з собою, вже не почуємо і не побачимо. Не почуємо з уст Івана, і не побачимо його очима.
Начальник обласного управління освіти Олег Васюта здавався спантеличеним. Він якраз виходив з кабінету заступника голови обласної державної адміністрації Валерія Сарани. А я йшов повз, тоді — керівник прес-служби представника Президента в Чернігівській області (так офіційно звалася посада). Спитав: що сталося? «Та ось Валерій Юрійович дав завдання придумати назву заповіднику, який створюється у Батурині» – відповів Олег Васюта. Я на ходу й сказав: «Дуже просто: Батурин – гетьманська столиця».
Одна галаслива панянка з відомої секти (яка заперечує інформаційні війни, вважає їх звичайними фейсбучними срачами, в яких, як вони вважають, треба просто перехамити співрозмовника) написала мені: «ви перебільшуєте значення інформаційних війн»… Мовляв, «інформаційні війни придумав для нас Арестович».
Не ще одне «розлюднення», і не просто індульгенція на хаос, а черговий поділ на касти – кому можна, все, а кому – «ти терпило!». А кого можна? Вже давно – всіх, принародним аутодафе змішування з лайном. Сеча й зеленка – як варіант. Ще не «позначили» ними? Просто до вас конкретно не дійшли руки.
З жахом уявляю, що нас чекає після війни. Чи хоча б після завершення масштабної фази війни. Це вже почалось. Це вже стає реальністю. Суспільство знов розхитане, розхристане, а головне – має величезні воєннні травми. І не лише воєнні. 32 роки розбрату, яким користувались рашисти. Єдиним виходом з цієї ситуація мала б стати побудова ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ та ПРОУКРАЇНСЬКОЇ в усіх проявах. З нульовим толеруванням корупції та беззаконня.
