Культура Суспільство

Хай живуть шорти!

Давно збирався розповісти про шорти, як символ… свободи. Ще й син, народжений уже в незалежній Україні, дивувався: «Що особливого в шортах? До чого тут свобода?!» Ге, бо не жив ти, слава Богу, в СРСР! Там не те, що шорти, але й штани-кльош сприймалися як виклик совєтській системі. І розглядали їх власників на всяких «товаріщеських» зборах. Адже, казали: «сєводня ти слушаєш джаз, а завтра Родіну прадаш!»

Те саме з шортами!

Пригадую, як у «Комсомольському гарті» журналістка отримала від КДБ завдання написати розгромну статтю про одного хлопця, який слухав зарубіжну музику. І та написала. Навіть не зустрічаючись з ним… А ви кажете — шорти!

Оцей на фото виточений парубок — як противага есересеру. Забитому, затюканому, куфаєчному («Спасіба Сталіну-грузіну, шо одів народ в резину, і спасіба Малєнкову, що розрішив держать корову»). Який пускав ракети в космос (от тільки — нафіга?), який годував усякі куби з анголами, який грозився показать «кузькіну мать» Америці, а його люди ходили в кирзаках, куфайках, а в моїй Авдіївці хліб завозили через день та давали не більше двох буханок у руки.

Пригадую своїх якихось далеких родичок, що їх у селі жартома називали «царицями» — вони їли хліб тільки черствий: «Воно, коли черствий — так раз укусив і вже повен рот!». А мій батько тільки з получки купував шоколадне масло, якщо воно було у сільмазі, а вже гречку взагалі купити було неможливо. Мати ж, щоб купити нам з братом джемпери, з тіткою Анютою їздила аж у Вітебськ…

Зараз дехто згадує 100-ліття СРСР…
Як добре, що він запався! Я там був — знаю, що то за мерзота. І коли питають за що ви боролися, рушачи Союз, то не вдаючись до високих дефініцій про свободу, незалежність, волю, гідність, скажу просто: хай живуть шорти!

Василь Чепурний

P.S.
Я згадую як був уже на останньому курсі інституту. В Одесі. А інститут був морський. І вдалося побувати в рейсі на 2 курсі за кордоном і купити джинси. До 5 курсу вони геть зносилися і я вирішив не викидати їх і зробити з них шорти. Якраз по дірці на штанині. Дірка була високо і шорти вийшли короткі. Ну? як короткі. Нормальні. Вище колін.
Так от, я натяг їх і вийшов на вулицю. В Одесі. Перша зустрічна дитина запитала у мами: «А чіво дядя бєз штанов?» На що мама йому відповіла: «Тіхо! Дядя сумашедчий».

Сашко Лірник

А в мене був червоний спортивний костюм, імпортний, не знаю, де мама його купила. У ньому було зручно, тому носила його щодня до школи — світилася як факел серед коричневих шкільних форм. Керівничка якось запитала, чому я у спортивному одязі, якщо сьогодні фізкультури немає…

Лариса Кожушко

Років 15 тому була свідком ситуації: в Козелецький районний суд не впускали молодого чоловіка в шортах. Зав’язалася сварка: хлопець вимагав пояснень, яким документом це заборонено, а швейцар апелював словами «Не положено». Закінчилося тим, що молодик вправно перестрибнув через турнікет і побіг на другий поверх…

Любов Потапенко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.