Пропозиції чернігівського обласного товариства «Просвіта» з порогу, тобто з початку роботи, було відкинуто на Х з’їзді Всеукраїнського Товариства “Просвіта” імені Т.Шевченка.
Не було практично і звіту голови ВУТ “Просвіта” Павла Мовчана, бо ниття та плачі аж до того, що нема українського кіно (в той час, коли воно голосно починає про себе заявляти — певно, відкинули у Держкіно якесь намагання п. Мовчана отримати фінансування) — не можна назвати звітом про роботу. Як і перелік добрих справ просвітян в областях, бо керівництво ВУТ «Просвіта» до того не причетне.
Не було і реального обговорення стану справ.
По суті, з’їзд перетворився в пристрасні монологи членів президії з’їзду. Монологи, які мало хто почує — на з’їзді не було жодної камери телеканалів, жодного радіоканалу, жодного всеукраїнського ЗМІ, не рахуючи газету «Слово просвіти», що має наклад у 4 тисячі на всю Соборну… А що, власне, транслювати — ниття і плачі, звинувачення всіх, крім себе?
Чернігівська «Просвіта» пропонувала провести з’їзд у два етапи: на першому створити робочу групу по перезавантаженню та висунути кандидатури на голову ВУТ «Просвіта», а план дій зі змінами до Статуту та вибори голови провести на другому етапі. Проте, це було відкинуто Павлом Мовчаном однозначно, бо це ж зазіхання на його головування. Мало не замах на святе!
А «Просвіта» — у калабані, без руху і розвитку.
Відтак чернігівська делегація за переобрання головою «Просвіти» Павла Мовчана не голосувала, а на знак незгоди вийшла із зали, а один делегат проголосував «проти».
Проте на цьому зібранні вже були критичні виступи голів Івано-Франківської та Полтавської «Просвіт» Степана Волковецького і Миколи Кульчинського, які закликали до змін, до руху молоді замість геронтів у керівництві «Просвіти». Заклики, щоправда, були безадресні і без прізвищ…
Що ж, ми на Чернігівщині як працювали роками без допомоги Києва – так і працюватимемо. А в Києві — тиха калабань застою. Уже й українську мову відстоює Рух захисту української мови, а не ВУТ «Просвіта»…
Василь Чепурний,
почесний голова чернігівського обласного
товариства «Просвіта» імені Т.Шевченка
«Сіверщина»
Василю! По ділу! Нам своє робить! І ти робиш! І ні на кого не зважай. Ранео чи пізно це мало статися. Обіймаю! Сашко.