Культура

Хутір вояків Карла ХІІ-го

За розповідями старожилів села Шведчини (згадується як хутір Шведський у 1779 році) Семенівського району на Чернігівщині, їхній населений пункт з’явився на місці розташування шведського лазарету (за іншою версією, воно утворилося з укріплення, облаштованого каролінцями в 1708 році).

У Шведчині і досі є Шведська криниця («… на Паску туди за водою ходили, це на виході із села»). Поряд цього села та села Радомки у другій половині ХVІІІ століття працював у лісі на річці Слот винокурний завод, «называемый Шведский», який складався із загати з «1 амбаром о 2 колах», самого виробництва «о 24 котлах и о 3 заторных» та 4 «простих изб для пребывания работникам и пастухам, кои все присылаеми бывают на небольшое время из сел сей же волости».

Так само в ті часи у цій місцині стояв великий Шведський дубовий ліс, який заготовляли та постачали навіть для Чорноморського флоту (дані за 1827 рік).

У списку наявних у Малоросійській губернії селищ та хуторів за 1799–1801 роки село Шведчина не згадується, але поблизу села Радомки фіксується «деревня Калєка» зі 174 душами населення (Описи Лівобережної України кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст. К.: Наукова думка, 1997. С. 140).

За даними за 1866 рік її, тієї «деревни», вже нема, натомість при ручаї Лубні записаний знову хутір Шведський (Шведчина) з 23 дворами, в яких проживало 76 чоловіків та 81 жінка (Списки населенных мест Российской империи. XLVІІІ. Черниговская губерния (по сведениям 1859 года). – СПб., 1866. – С. 157).

Можливо, в ті часи хутір мав подвійну назву. «Калєкою» його могли прозивати через поранених шведів-вояків, які тут прижилися.

Ці світлини я принагідно зробив у 2012 році. На той час хутір фактично вимер… Не знаю, чи досі хоча б хтось лишився там…

Сергій Павленко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.