Диво дивнеє…
Ми скаржимося на купу проблем, а тим часом непоціновані таланти у нас аж вихлюпують через край!
Переглядаючи конкурсну програму фестивалю сучасної української пісні «Трускавецька фієста» вкотре в цьому переконуюся. Маємо таланти, про які навіть не здогадуємося.
Хто з вас, приміром, чув про співака зі Старого Самбора Володимира Коциловського чи його учня Назарія Проця?!
Може, по телебаченню їх показували чи на ФМ радіостанціях звучали їхні пісні?!
Де там?!!
А митці пишуть і співають про героїв новітньої війни. Ви десь чули такі пісні на нашому радіо?!
Там за україномовними квотами (ніби насміхаючись) крутять, здебільшого, низькопробний продукт про «сало, сороміцьких кумів, сватів та самогон»…
Програмним директорам варто їздити на фестивалі й самим переконуватися, що справжня, жива, талановита українська пісня є! Саме їй потрібно давати ефір!
Нагадую, що всі радіочастоти — це власність держави! Якщо «хазяї» вітчизняних ФМ-станцій не усвідомлюють у який період і в якій країні вони живуть — хай поступляться місцем тим, хто це розуміє.
Регулятор (Нацрада з телерадіомовлення) в таких випадках має порушити статтю «про невтручання в програмну політику телерадіомовлення» і згадати, що вона — державний регулятор, а за вікном — війна.
Микола Гриценко
На фото: з Володимиром Коциловським та Назарієм Процем. Трускавець, 30 червня 2018 року
