Культура

Ірпінь, Ірпінь!!!

Ода Ірпеню – місту-герою і… Будинку творчості письменників

Ірпінь! Ірпінь! Мій золотий Парнас!
Прекрасних муз і геніїв вселення!
О для скількох, о для скількох із нас
Ти був святилищем і джерелом натхнення!
О скільки див було в твоїх садах!
І досі серце трепетно холоне,
Й гординю юну переймає страх
В надії стріти бога Аполлона
У хороводі незрівнянних муз…
І… видати, нарешті, першу книжку…
Й прославитися на увесь Союз,
Як Рильський, як Сосюра, як Малишко…

… Але натомість флейти і кіфари,
Й метафори божественної гри,
«Вправляли мізки» нам на семінарах
Прислужництва і послуху майстри…
Та все ж прозріння зріло, як знамено –
Над стовпищем бездумної мошви:
Із статусом і прізвиськом «НАЦМЕНИ»
До слави, нам, як пішки до Москви…

І закипала кров! І бив у серце дзвін!
І ми у «брата» не спитавши згоди,
Поволі підіймалися з колін!
Із пахолків – ставали ми НАРОДОМ!
І світ мінявся, і минався час,
І вітер віру в ПЕРЕМОГУ сіяв!
І сходили ми вперто на Парнас,
І вчились ненавидіти Росію…

Бо знали: ні! вона нам не простить,
Що хоругвИ не рвали на онучі,
Й через роки пре – чорно відомстить
За рідне слово і хребти негнучі!
Посунуть танки… Підла злість ракет
Розірве на світанку небо вічне…
І не спитає смерть: чи ти поет?
Чи юна мати? Чи дитя безгрішне?..

Горить Ірпінь…Тече ріка Ірпінь…
І сам Господь дощами пекло гасить…
І… як колись, пасеться білий кінь
При березі… І зветься кінь – ПЕГАСОМ!…

Галина Тарасюк
Київ, 21 травня, 2022 р.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.