Знаменитий український кінооператор і педагог, а віднедавна ще й сценарист (завдяки йому і його феноменальній пам’яті вдалося воскресити так і не написаний, але ж стократ оповідуваний сценарій Івана Миколайчука «Тисяча снопів вітру») вчора відзначив свій день народження. А ще цьогоріч — 50 літ творчого дебюту в кіно, у 1973 році знято фільм «Новосілля» режисера Василя Ілляшенка; за камерою стояв 26-річний Юрко Гармаш…
Пане Юрію, найщиріші вітання! Сил і натхнення на многії ще і премногії подвиги!!
Майбутній кіномитець народився на Полтавщині, побіля Диканьки, побіля Гоголя і Довженка, для якого полтавські Яреськи були ментально найближчими. Відтак не дивно, що у своїй власній конституції знаходить виразні риси шведських аристократів — тих, що з військом Петра І війни вели. Я у таку версію охоче вірю — чом би й ні?! А ще були італійці. У 1964 році у селі Чернечий Яр, побіля Диканьки, кінокласик Джузеппе де Сантіс знімав свій фільм «Вони йшли на Схід». Ну! 17-літній Юрій, звісно, усім тим зацікавився… Скінчилось кінооператорським ф-м ВДІКу. І продовжилось — уже в Києві, на Довженковій кіностудії.
Співпраця з легендою українського кіно Іваном Миколайчуком («Вавилон ХХ», «Така пізня, така тиха осінь») і пана Юрія покликала в легенду. А ще ж були «Я – Водолаз» та «Алмазна стежка» Володимира Хмелницького, «Десь гримить війна» Артура Войтецького, «Небилиці про Івана» Бориса Івченка, «Ізгой» Володимира Савельєва, «Сьомий маршрут» Михайла Іллєнка, «Реквієм для свідка» Володимира Крайнєва…
Десятки фільмів, світ яких побачений очима високого професіонала, живого класика, продовжувача геніальної школи українського кінооператорства….
На фото: Юрій Гармаш – разом із Сергієм Параджановим;
а також в компанії з драматургом Павлом Ар’є і мною
налаштовує музичні інструменти у Верховині (колишнє Жаб’є).
Ще заграємо…
Сергій Тримбач
