Наскільки інтеліґентні і виховані люди мене оточують я з подивом відкрив, коли зрозумів, що більшість не в курсі, який саме стішок цитував путін, коли казав «Нравіцца-нє нравіцца — тєрпі моя красавіца», а слідом за ним і пєтросян, цитуючи процитоване, на останньому «Галубом аганькє»: «Нравіцца-нє нравіцца — расія расширяєцца!»
Одразу попереджаю, далі я б читати це не рекомендував. Але якщо хтось такий допитливий, то ок. Текст оригінальної руської частушки наступний:
Бабушка лєжит в гробу.
Я подкрался – і *бу.
Нравіцца-нє нравіцца –
Спі, моя красавіца.
Це власне про той самий некрокульт, що є основою їхнього буття, світогляду і менталітету. Категоричний імператив і базовий рушій загадочной русской души.
Що б не робив росіянин — він *бе мертву бабушку. Оце бажання будь що відродити імперію і дроч на савєцкій саюз — що це, як не *бля мертвої бабушки, намагання запліднити те, що не просто для цього вже не підходить, а тупо мертве? Будь який вчинок русского — це сублімація бажання ви*бати мертву бабушку.
Дай русскому все. Дай йому врешті-решт живу бабушку — русскій її вб’є і тільки після цього ви*бе, примовляючи: «Тварь я дрожащая или мьортвую бабушку імєю?!» Інакше те, що відбувається, пояснити я не можу.
Артем Полєжака
