Папа Франциск сказав, що інтернет – це дар Божий, і за нього треба молитися. Я за нього не молюся, але визнаю, що це направду напівмістична річ, яка дає миттєве долучення до всесвіту людського Розуму, Образу, Духу. І дивуюся, що деякі мої колеги цього не розуміють.
Крім того, фейсбучна стрічка стає літературою нового типу, точніше – вже стала живим літературним потоком зі змішаними жанрами, стилями, лексикою, тональністю, індивідуальними виразними засобами. А головно – свіжою метафоричністю, правдою факту, переданою з граничною лаконічністю.
Цей нескінченний онлайн-текст необмеженого співавторства є новим зразком рухливої, пульсуючої, вібруючої літератури, що самонароджується і самовмирає за мить.
Це не плин слів і думок, це – ріки слів і думок, що течуть без русла і законів земного тяжіння. Це не книжка текстів, це – Книга віртуального буття, що пишеться в ту мить, коли читається, і читається тоді, коли пишеться.
Це література, якої нібито немає, а насправді тільки вона і чинна, бо не залежить ні від автора, ні від видавця, ні від книгопродавця, ні від критика, ні від читача…
Мирослав Дочинець
