Міжнародний театральний фестиваль моновистав «Чернігівське відлуння», започаткований три роки тому в Чернігівському академічному облмуздрамтеатрі імені Т.Г.Шевченка, розпочався у Чернігові. До цьогорічної програми включено вісім різножанрових моновистав у виконанні акторів з Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Ізраїлю, Молдови та України.
Право розпочати програму фестивалю було надано народній артистці України, лауреату Х-го Міжнародного фестивалю жіночої творчості імені Марії Заньковецької, Тетяні Крижанівській, яка представила сценічну композицію Р.Віктюка і С.Проскурні за п’єсою Ґіґо Де Кьяра «Елеонора».
Виконавиці ролі знаменитої італійської актриси Елеонори Дузе, яка створила десятки сценічних образів, вдалося надзвичайно проникливо і переконливо донести до глядача перипетії долі героїні через призму зіграних ролей. А супровід музичного дуету віолончелі і роялю додав яскравого емоційного забарвлення кожному епізоду цієї сповіді.
Перед початком вечірнього спектаклю ведучі представили глядачам очільника експертної групи – Президента, художнього керівника фестивалю «Відлуння» в Україні Ніну Мазур та почесну гостю фестивалю – відомого театрознавця, професора Інституту проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України Ганну Веселовську.
Продовженням програми першого фестивального дня став прем’єрний показ моновистави «Міріам» за поетичною поемою Лесі Українки у постановці заслуженого артиста України Андрія Бакірова.
Про духовні шукання та поневіряння Міріам в експериментальному просторі «Білої сцени» промовляла устами своєї героїні актриса Чернігівського театру, заслужена артистка України Оксана Гребенюк.
Уполонена боротьбою сил світла і темряви, що вирують в її душі, жінка, яка переймається долею Месії, подумки дискутує з Ним, присягається принести себе на вівтар віри, вважається одержимою. Проте для нас, теперішніх, доля стражденної Міріам, яка не знайшла в собі сил засяяти для всіх любов’ю і за гріх прокльонів була покарана побиттям камінням, звучить як заповіт захищати свою душу від злоби і мстивості, спонукає замислитись над одвічними запитаннями щодо істинності віри і спроможності на любов до ближнього, бо в кожній людині жевріє іскра Божа, і кожна душа потребує зцілення любов’ю.
Раїса Міненко,
керівник літературно-драматургічної частини театру