Культурний фронт, що воює з поетом

Все-таки мав “Горацій трохи рації”, Євшан тобто – не Горацій, що ми, українчики, для того лише, аби по смерти своїх великих людей хвалитися ними і мати аргумент на свою культурну дозрілість. Ну хай. Ще годни-смо обрати собі кількось улюбленців і їм тої любови вділити од щедрого серця, як от Ліні, а на инших уже не старчит, тому вони боком.

Як, приміром, поет Голобородько, котрий за весь свій вклад в українську культуру і літературу зокрема, чого лиш варта “Міфопоетична трансформація…” (2002), чи навіть ті уривки, які поет друкує на Фейсбук, бо ніхто, звісно ж, не спішиться їх бодай в який журнал вмістити, не кажучи про поетичний доробок, бо то вже надто очевидно, хоча… отримав, коротше, кажучи облизня, а не пошанівок і таблицю о рангах.

Було б цікаво мати змогу зазирнути в якусь альтернативну дійсність, де Голобородько працював би в иншій мові, і як носії тієї самої мови його б сприймали, бо певен, маючи конкретні підстави (навіть ґуґл видає…), що Голобородько у значного відсотка українців, гадаю, що більшости, асоціюється насамперед зі серіяльним президентом. Але од них і вимагати чогось було б глупо, а от до так званих еліт виникає багато запитань.

Не дивуюся владі, бо вони у поета навіть ім’я намагалися вкрасти, але ж де всі ті культурні фронтовики, які так завзято викрикують про пройдені ними культурні окопи? Де всі ті, що влазять в культурні танки, аби воювати з… (ким, до речі?!) Навпаки, очільник НСПУ вимагає оренду за хатину, в якій проживає Голобородько, не маючи нормальних умов, напевне, це і є той самий культурний фронт, на котрому воюють з одним із кращих поетів сучасности. А еліта мовчить, народ же навіть не знає. “Самі себе звоювали”.

Богдан Гасюк

P.S.
Хіба поет пише вірші, аби отримати від когось похвалу, не кажучи вже про якісь там матеріальні блага? Та й що з того, що Україна несприятливе середовище для творчої одиниці? Це просто факт. Не подобається – шукай инше. Не хочеш – не смій нарікати.

В.Н. Ясмин