Прочитала інформацію департаменту культури, здається,Чернігівської ОДА, про присудження обласної (літературної?) премії ім Михайла Коцюбинського… Склалося враження, що в Україні на всіх рівнях відбувається процес очищення від справжньої і талановитої літератури…
Валентина Мастєрова
P.S.
Шановна колего!!! Очищення чи точніше зачищення почалося набагато раніше — ще в 9О-х знаменитими «демократами» і мастєрами разгаворного жанра, присланими, або ж призначеними москвою, щоб призагальмувати процеси українського руху визволення з-під впливів тої ж москви.
Більшості цих колаборонтів заслужених вже нема, але є ще кілька незмінних, а головне традиції зосталися, які підхопила виплекана ними юна зміна. Прости їм Госпроди — не відають, що творять…
Галина Тарасюк
Пані Галино, Ви знаєте хоч щось хоч про когось з нагороджених, інших номінантів, їх творчість? Оскільки фактично приєднуєтеся до критики цього нагородження. Чи ваш текст ЗАГАЛОМ про проблему?
Петро Антоненко
Так, величається графоманство.
Ольга Чернякова
При присудженні премій невдоволені будуть ВСІ громадяни, читачі, коментатори, окрім, звісно, самих премійованих. Всі будуть невдоволені, в тому числі і ті, хто отримав раніше ІНШІ премії, але не отримав цієї. Резюме: сильно не перейматися, не вважати, що премійовані кращі за не премійованих, ставитися до всього з гумором.
Петро Антоненко
Петре Яковичу, Ви пишете подібні коментарі не вперше. Це загальні фрази. Невже Вам байдуже, що талановиті літераторатори залишаються в тіні і що читач ведеться на те, що нам нав’язують подібні “експерти”? А тоді кажемо, що у нас немає справжньої української літератури.
Валентина Мастєрова
Звичайно, не байдуже. Але що тут вдієш? Коли одні і ті ж люди одночасно в жюрі двох чи й трьох конкурсів: цієї премії, обласного конкурсу «Книга року» міської бібліотеки, конкурсу обласної програми книговидання. Це лише обласні творчі конкурси, а ще є інші.
Петро Антоненко
Петре Яковичу, я Вас не впізнаю «Але, що тут вдієш…». І це пишете Ви, редактор славнозвісної і надпопулярної у свій час “Сіверщини”? А хіба СЛОВО перестало бути зброєю?
Валентина Мастєрова
Ще один суттєвий момент — смаки різні. І у щойно премійованих є свої поклонники, фани, і у неопремійованих. І вони безкінечно сперечатимуться, що саме їхні кумири кращі. І ще одне. Можливо, серед нині невдоволених є теж люди, що раніше отримували якісь відзнаки. Так гарантую, що і тоді ті, хто не був нагороджений в тих конкурсах критикували нагородження: мовляв, відзначили кого попало. У мене теж є кілька відзнак, з яких найбільше пишаюсь саме премією Коцюбинського. І напевно, коли мене відзначили, хтось теж сичав, що не тому дали. Але я зараз жодного слова не сказав про нових лауреатів, такі вони чи не такі. Бо вони апріорі, зарані, завідомо багато кому будуть НЕ ТАКІ. Я в це не граюсь.
Петро Антоненко
Це не гра, пане Петре. Це боротьба за українську талановиту літературу. Ваше мислення мене дивує, дуже примітивне.
Валентина Мастєрова
Наших справді талановитих літераторів уже знають і перекладають і закордоном. І зараз чим далі, то більше. А оця “мышиная возня” нехай тішаться тими недо-преміями і колекціонують їх, все одно тих “лавреатів” за межами Чернігівщини мало хто знає. Це звичайне кумівство, на всіх рівнях. Ну, і члени-членкині НСПУ, яка була і є булгаківським “Моссолітом”. Вони завжди попереду. Якось так. Я з цих премій “для своїх” просто сміюся. Здається, легше отримати міжнародну відзнаку, ніж таку містечкову. І ціна їй – ламаний шеляг стала.
Олена Терещенко
В цій цікавій дискусії я говорив дуже стримано, толерантно. І не сказав жодного слова щодо лауреатів, номінантів, рішення жюрі. Тобто, такі чи не такі лауреати, так чи не так вирішило жюрі. На відміну від деяких дискутантів, котрі доволі категоричні в судженнях. Їх право. Але я про інше. Ця дискусія зайве висвітлила давнє і поширене явище щодо творчих конкурсів, всіх рівнів, починаючи від Шевченківської премії – НЕВДОВОЛЕННЯ НЕОПРЕМІЙОВАНИХ та їхніх поклонників. Пропоную всім невдоволеним цим нагородженням, а це їхнє право, конкретизувати причину свого невдоволення. Тобто, вказати, хто з номінованих, на їх думку мав би бути відзначений премією, замість відзначених? Ланська замість Соколова? Муквич замість Салдецької? Ще хто замість кого? А, може, навіть і не з номінованих, може і всі номінанти не такі? І треба було б висувати інших? Отже, вперед , критики. Хтось з вас відгукнеться на цю резонно пропозицію? На чомусь же базується ваше невдоволення?
Петро Антоненко
Пане Петре, зарікаюся з Вами вступати в дискусію: примітивно і не цікаво. А стосовно автора — Ліна Ланська мала б стати окрасою цьогорічної премії. Творчість такого гатунку робить честь не лише області, а й виходить далеко за межі України. Тільки наше болото, оте, що уявило себе знавцями літератури, до цього ще не докумкало. Та й навряд чи докумкає…
Валентина Мастєрова
Скільки можна Коцюбинського (а також Шевченка, Франка, Лесю Українку) перевертати в гробах руками засновників і касирів тих конкурсів? Це навіть не лотерея, а гра у підкидного…
Василь Піддубняк
