21 жовтня Нелі Петрівні минуло 85! Усі журналістські серця, правда ж, ойкнули на мить?.. Так-так – мова саме про Нелю Петрівну ТРОШИНУ, «методистку» факультету (Інституту) журналістики Київського національного університету імени Тараса Шевченка. З 1964 року!
Коли подумки вітатимете цю дивовижну жінку, я нагадаю, що за пів року до 50-річчя (!) безперервної роботи на факультеті журналістики та власного 80-річчя Неля Петрівна Трошина безславно була відправлена з університету на пенсію…
Замість того, щоби влаштувати їй бучні проводи, на які би приїхали кілька сотень редакторів, тисячі журналістів, письменників, режисерів, телевізійників, радистів, фоторепортерів, просто талановитих діячів з-пів світу, замість всього цього — порожнеча.
Її не вшанували ті, хто все життя дякують Нелі Петрівні за чуйність, скромність, безмежну доброту та несамовиту працьовитість.
Директор Інституту журналістики Володимир Різун звільнив унікальну жінку тишком-нишком, без проводів, без квітів та шампанського, без вдячної плеяди журналістів.
Як перенесла чорну невдячність світла Людина – не можу уявити!..
Неле Петрівно, якщо я Вам скажу, що ми вас любимо всим моїм курсом, зрештою всим журналістським пулом України, вірте – так і є! Бо ми не «директории», бо ми – журналісти, а Ви – наша сердечна Мама.
Дмитро Понамарчук
(світлина з власного архіву Нелі Петрівни Трошиної)
