Щоб відчувати, а, отже, й любити його поезію, воістину треба бути українцем природнім, так би мовити, кість від кости. Тільки тоді у серці забринять ті глибинні невидимі струни, яких так несхибно, з такою дивовижною легкістю і водночас з вражаючою потугою торкаються пальці нашого Кобзаря.
Я не годен (хай би як старався!!!) хоч більш-менш утямливо охарактеризувати, що за особливі тони линуть з тих струн і чому вони так бентежливо хвилюють мене і моїх одноплемінців, байдуже прості вони люди чи високоосвічені.
І мене зовсім не мучить, що в світі Шевченко мало кому цікавий. Бо що мені до того, що хтось там не наділений чуттями, якими обдаровано мене?!
Тож подаючи добірку цих віршів — https://soundcloud.com/ — я насамперед апелюю до тої переважної більшости моїх співгромадян, серця яких, як і моє, резонує з Шевченковим словом. Певен, що сьогодні в день народин поета вельми доцільно ще раз і ще раз вслухатися в таїну його таких простих немудрованих поетичних рядків, і тим самим кріпитися на дусі в тяжкі часи, які переживає наша Вітчизна.
Володимир Яворський-Волдмур
