Кілька років тому Віталій Чепинога написав лібрето (лібрето Віталія Чепиноги) для Новорічних та Різдвяних утренників усім діточкам України. А потім, за тим лібрето, Олександр Ірванець виплеснув чудовий віршик про Миколая, але вже для дорослих.., хоча і діточкам також (старшого шкільного віку)…
19 грудня
Подарункам приходить край.
Коли все уже порозвозив,
Вирушає святий Миколай
Воювати з Дєдом Морозом.
Він обходиться тим, що є
У грязюці й снігу по коліна.
Санта Клаус все не дає
Й не дає йому «джавеліна».
Миколай не буває злим.
Він ладнає з холодним залізом.
Волонтери йому привезли
Мало вживаний тепловізор.
Миколай у засаді засів.
Снігом білим його заносить.
Миколай шукає в приціл
Злу мармизу з червоним носом.
Бо прийшла-приповзла чума
Від рязанскіх родних бєрьозок
Й серед тих, кого там нема —
Злий садюга Дєд Отморозок.
Ген отам, на краю села
У вузькому тому провулку
Отморозок бавить, бува,
Місцеву шалаву Снєгурку.
І зі зброєю всім єством
Злився наш Миколай воєдино.
Срібна куля заходить у ствол,
І надходить розплати година!
***
Миколаю!
Нікого за носа не водим.
Я не був цього року гарним народом.
Я не знаю, чи щось принесеш ти мені.
Я орав, будував, помирав на війні.
Я склотару збирав, і знов помирав,
І з надією вранці у вікно визирав
Із лікарні, з дідурні, і з постерунка —
Може вартий таки я твого подарунка?
Я качався в багні і купався в сиропі,
На канапі в Європі, чи на Сході в окопі,
Я укрив себе славою й трохи — ганьбою,
Тобто я залишався усе ж бо собою.
Мав вечірки частіше, аніж вечорниці,
Часом коїв дурниці, западав на дрібниці,
Намагався війну припорошити миром,
Насміхався зі щирих і вірив нещирим.
Втім про всі ці деталі поговоримо згодом.
Я не був в цьому році ідеальним народом.
Але, діду, бурульку товсту тобі в рот, –
Покажи мені в світі ідеальний народ!
Та я вірю, коли ти це все прочитаєш,
Бородою задумливо похитаєш,
Потрясеш, посмикаєш, поколишеш,
І без подарунка мене не залишиш.
Тож я маю до тебе прохання дискретне:
Подаруй мені щось цілком неконкретне.
Може й справді прохання на тебе подіє?
Подаруй нам надію, багато надії.
Дні грядущі нехай трохи більш будуть світлі
В цій проклятій країні,
Найпрекраснішій в світі!..
Олександр Ірванець
КРУТА!!! РОЗКІШ!!!