Культура Суспільство

Навіщо літературна мова, «єслі» і «воопще»…

Зненацька виникла дивна дискусія…. Я ревно ставлюся до літературної мови і іноді виправляю російські кальки. Але мені раптом написали в соціальній мережі: не заважайте нам користуватися нашою говіркою… Мені здавалося, що для інтелігентних людей літературна мова має бути нормою. А вживання суржику — хіба що для якогось колориту.

Виявляється, багатьом подобається! Вони наполягають, що абсолютно можна вживати слово «портити» замість псувати, «єслі» — замість якщо, «воопще» — замість взагалі.

Я колись знав двох дівчат-сестер з Полтавщини. Вони обоє знали літературну мову. Але між собою спілкувалися суржиком, до якого звикли з дитинства. Ну, але це було між собою, ніби домашнє спілкування. Але на публіку вони виходили в усій красі літературної мови, так би мовити (на так сказать).

Отож, мене дивує: на біса взагалі літературна мова, якщо інтелігенція не хоче нею користуватися? Звісно, це не стосується випадків, коли суржик використовують для створення якогось колориту.

Юрій Луканов

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *