Вся російська література, крім хіба Буніна — імперіалістична. Не кажу про Достоєвського, Пушкіна, Лєрмонтова, а навіть широка, народна. Скажімо, вальс «На сопках Маньчжурии» — якого милого ви поперлися у ту китайську Маньчжурію, щоб там романтично так, з надривом співати?! Або радянська пісня: «А я в Россию, домой хочу, я так давно не видел маму»…
Лірична пісня, еге? А співає ж фактично про те, що залізло брудними чоботами в якусь чужу країну і тепер воно, бідака, маму хоче бачити, матері його ковінька…
У всій великій російській літературі не було жодного – чуєте, жодного! — письменника чи хоча б журналіста, який би виступив на захист поневолюваних російською імперією гірських народів Кавказу. Якщо назвете «Хаджи–Мурат» Льва Толстого, то це мимо, бо він опублікований після смерті автора. Один тільки наш Тарас Шевченко викрикнув ярий біль поемою «Кавказ»!
Російська натура — кочова. І батьківщина у них там, де росіяни. Те саме в русифікованих євреїв. Недарма Лана Перлулайнен, за національністю іжорка, писала про Йосифа Бродського: «Світ, пане Йосифе, не клозет. Навіть купуючи батьківщину, не зачіпайте чужих Мазеп!».
Василь Чепурний
Але як же тяжко це доходить до наших 73,22%! Шевченка вони вже давно не читають, про «чурек і сакля» теж давно забули. А варто було б перечитати хоч «Кавказ», там ще є дещо пізнавальне та корисне…
Та, на жаль, багато хто з них краще дивитиметься халявську тарілку з російського супутника.
Стосовно русифікованих (прокомуністичних) євреїв я краще промовчу… Але я поважаю євреїв, які створили державу Ізраїль, і творять її далі!
Правда, на жодній європейській мові немає такої національності – єврей…
Перечитуючи Тараса Шевченка, щось я не зустрів жодної згадки про єврея…
Лише в 1939 році львівські жиди дізнались, що вони євреї. На мітингу, зібраному на честь «звільнення» Львова, голова їхньої громади виступив і сказав українською мовою: «…Від імені жидівства Львова вітаю доблесну Червону Армію…»
Свого часу на провокаційне запитання російської журналістки про національність, Єжи Гоффман відповів: «Я є польський жид».