Звичайно, апокаліптичні передчуття і відчуття не лише у мене. Але у мене давно і стабільно. Те, що Апокаліпсис буде і вже невдовзі — питань немає. А от що до нього призведе? Тут є варіанти. Колись давно, прочитав глибокий роман Романа Андріяшика “Люди зі страху”, за який письменник отримав Шевченківську премію.
Мене вразило оце коротеньке і точне передбачення: «А вся цивілізація зосталась приреченою на те, щоб загинути від протиріччя зі здоровим глуздом».
Ну от. Все просто. А хіба ні? Вибори у США, Угорщині, Словаччині, на росії (не тепер, а в 2000 році,) в Україні, зрештою…
Але людство ніколи не чуло своїх письменників зокрема та і розумних людей загалом.
Тарас Федюк
P.S.
Нічого не змінюється в Данському королівстві. За Тарасом Федюком констатую, що невдовзі апокаліптичні процеси завершаться, бо вони вже зруйнували або ж зіпсували душі, письменницькі насамперед.
А тих, що уподібнилися андерсенівським олов’яним солдатам, ніхто не чує. Тому жодні результати жодних літературних відзнак не коментуватиму. Це такий дріб’язок у порівнянні з тим, що нас чекає.
Бо особливість війни в тому, що з неї ніхто не повертається. Вона змінює усіх…
Євген Баран
