Найкраща книжка, яку я прочитала цьогоріч — книжка Ніла Фергюсона «Цивілізація. Як Захід став успішним». Дуже прикро, що я прочитала її не 2017 року, коли вона й побачила світ у видавнициві «Наш формат» — перекладач Вячеслав Циба. Книжка цього ж автора «Глобальний занепад…» — теж цікава, але вона все ж не справила на мене такого колосального враження, як «Цивілізація…», хоча останню я читала вже після «Глобального занепаду…»
Дуже раджу прочитати Ніла Фергюсона, інтелектуала № 1 сучасності. Його «Цивілізація…» написана дуже просто, бо він писав цю книжку для власних дітей, які взагалі не знають історії, за визначенням самого автора.
Це книжка насправді про вищість Заходу, його неперехідне значення для світової історії. Це дуже гідна відповідь Саїду й іншим представникам постколоніальної критики, яка (що б і хто не казав) таки стає новим марксизмом. Колонізація не була тотальним злом. І дуже часто визволені народи не знають, що їм робити зі свободою, яку вони здобули.
Росія не надто вписується у цю картину, бо Росія — не Великобританія, котра дала зелене світло конкуренції і праву, що засновується на свободі, а не на рівності, і не Франція, яка таки робила щеплення безкоштовно у власних колоніях в Африці тоді, коли вся медицина на території самої Франції була платна. І це дало чудовий ефект — смертність у французьких колоніях в Африці впала в рази.
Росія — це первинно політична нація, яку будували значною мірою люди з прізвищем на «ко». Ми збудували цього монстра. Ми маємо його і зруйнувати, як би це важко не було. Але книжка Фергюсона робить тайне явним, вчить дивитися на речі з багатьох сторін. Нарешті це — прекрасна пісня західній цивілізації, на якій ще рано ставити хрест.
Той стандарт, до якого усі ми прагнемо, називається західним стандартом і західним способом життя. Яким би примхливим, а часом огидним він не видавався, але саме цей стандарт став для всього світу дороговказом.
А що зіпсувало його, цей стандарт?
Та проста річ — не можна у житті лише ловити кайф. Від кайфу почався занепад Заходу, але в наших силах від кайфу відмовитися чи ні? Ось це запитання Фергюсона лишається без відповіді. На нього відповідатимуть наступні покоління. Так хочеться, щоб відповідь ця була адекватною.
Роксана Харчук
