Читаю роман минулорічної нобеліантки і українки за походженням Ольги Токарчук «Бігуни», перекладений і виданий «Фоліо» ще 2011 року.
Які враження?
1) Це ніякий не роман, а збірка всього попало. Від мікроесеїв до оповідань, об’єднаних тематикою подорожей та рефлексій щодо них.
2) Книга читається легко. Це не Забужко чи Андрухович. Письмо у Токарчук талановите.
3) Враження від багатьох текстів, що увійшли до книги — гнітюче. Багато в них патогенної ліваччини та вибалакування проблем письменниці. Сучасна європейська література для інтелектуалів перенасичені цим.
4) Книгу не конче треба читати лінійно. Можна відкрити в будь-якому місці та й читати собі.
5) Ідеальне чтиво для подорожі. Щоб якось заповнити екзистенційну порожнечу в потязі або літаку.
Валентин Луценко
