Моя чергова історико-краєзнавча книга про Кобижчу — колись найбільше село в Україні — «шморгалася» у видавничих столах більше чотирьох років… Врешті, мрія здійснилася і написана «біографія» славної Кобижчі на новорічному обніжку двох побачила світ. У дослідженні більше 600 сторінок, які розповідають про непросте життя села від сивої давнини до сьогодення.
Є у виданні кілька десятків фотографій різних періодів, багато архівних матеріалів, в тому числі й 
дореволюційного періоду, що публікуються вперше, та репринтерне відтворення бібліографічної рідкості: дослідження знатного історика Сергія Шамрая про містечко Кобижчу у 18 столітті.
Маю сказати, що моя рідна Бобровиччина на Чернігівщині крім написаної мною біографії кровного для мене Козацького, має надруковані життєписи Марківців, Наумівки, Майнівки, Ярославки.
Сподіваюся, що добру естафету підхоплять краєзнавці та дослідники інших сіл і містечок краю.
А поки піднімаю келих за свій труд і здоровлю сам себе. Будьмо!
Микола Гринь
