Культура

Охрестити ненароджене!

Київська Русь була хрещена неодноразово і за багато років до офіційної дати. Усі без винятку хрещення Київської Русі відбувалися до 1054 року, тобто до поділу християнської церкви на православну і католицьку. До того ж Русь хрестив патріарх, підлеглий Риму.

Але Московію це не хвилює.
Вона століттями цілеспрямовано знищує усі свідчення історичного значення на цю тему і покриває фальсифікації Івана Калити, Бориса Годунова, Петра Першого, Єкатерини ІІ та інших німців з татарами, які не мали жодного відношення ані до Київської Русі, ані до роду Рюриковичів, єдино руського і легітимного.

У Вікіпедії, куди можна написати що би лиш згодилося для хворої голови, читаємо: «День Хрещення Русі — державне свято Росії».

Уявіть, хто має притомну голову — свято Хрещення святкує країна, якої на момент хрещення не те, що не існувало, а й у проекті не було! А що було і є? А є те, що Росія намагається монополізувати право на успадкування традицій Київської Русі. Це та країна – Росія — яка робила і робить усе можливе аби стерти будь-яку згадку про справжню Київську Русь. Росія, до якої князь Володимир, на котрого так посилаються росіяни, і сама Русь не мають жодного стосунку! Як жертва немає жодного стосунку до свого кривдника.

Більше того, Київська митрополія мала дуже міцні зв’язки з Римом, центром західного світу. Згідно з Флорентійською унією 1439 го року, що була підписана також і митрополитом Київським і всієї Руси-України Ісидором, католицька та православна церкви визнали себе рівними. Але попри те, що Митрополит Київський і всієї Русі Ісидор, як і всі інші представники помісних православних церков, Флорентійську унію визнав, московський князь Василій Темний визнавати її відмовився.

Після цього, не маючи на те жодних прав і підстав, ніякої церковної влади, московський князь вигнав патріарха Ісидора, наклав анафему на всіх у київській метрополії та сам висвятив нового патріарха Іону. А вже 1448 го року Москва фактично сама відділилася від Вселенського Собору і проголосила Московську митрополію «центром православного християнства», а представників Константинополя назвала єретиками. Без жодних на те підстав, Москва сама себе зробила правонаступницею Київської Русі, порушивши при цьому усі можливі закони і правила.

Претензія Москви на віру Київської Русі це все одно, що претензія внука брата чоловіка тітки, внучатого племінника сестри кума свата на спадщину діда, який ще не вмер і наразі не збирається.

Тож хода Московського патріархату вулицями стародавнього Києва це те саме, що хода ординців Батия у 1240 році хрещатим яром. Нічого спільного з Києвом і його хрещенням ні ті, ні інші не мали і не мають, і ніколи не матимуть, а лише несли і несуть рабство, державне, економічне та духовне.

Євген Рибчинський

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.