На фоні пушкінопаду згадалася моя дискусія у «Літературній Україні» з Володимиром Базилевським, де він крив мене благим матом ( у рамках, звісно, літературних норм) за те, що я посмів критикувати — божежмой! — самого Пушкіна! Пригадується одна з найоригінальніших його фразочок на мою адресу: «Мураха на піраміді Хеопса».
Це він з якогось дива співставив мене з тим «потомков не… (далі неполіткоректне слово, заборонене Цукербергом) …ов безобразним»…
А ще пригадується, як Володимир Базилевський, що так моститься у шістдесятники, розказував сам, як в якомусь селі на Кіровоградщині, де Пушкін проїздом на такскааать заслання (ага, на фрукти і виноград ув Одесу) зійшов з диліжансу чайку попить та у кукурудзиння сходить по нужді — так ось в цьому селі Базилевський домігся встановлення пам’ятної дошки Пушкіну. Не Шевченку майбутній Шевченківський лавреат встановлював, а Пушкіну.
… Виявляється, і мурахи можуть зруйнувати піраміду Хеопса…
Василь Чепурний
