На меморіальних жалобних заходах біля П’ятницької церкви у Чернігові якась косорота дамочка ляпала, що – «і тепер голодомор…». Я запропонував їй шкариночку хліба. Вона скривилася. Тоді я попросив, аби заткнулася… І згадав, як при початках публічного поминання жертв Голодомору, старий свекор однієї нашої літньої просвітянки запевняв, що в Менському районі голоду не було…
Наша просвітянка випитала у його ровесників як там було насправді. Виявляється, у нього, звісно ж, голоду не було, бо працював у райкомі комуністичної банди…
І ще згадалося із зібраного чернігівським дослідником Ігорем Бугаєвичем фольклору:
Куди йдеш, куди йдеш, куди шкандибаєш?
У райком, за пайком.., хіба ти не знаєш?
Василь Чепурний
