Подільські баби. Молитва. Дрес-код урочистий. Сумна подія. Похорон воїна. Знали його з народження. Для них він назавжди хлопчик, дитина. Але в молитвах уже — воїн Ігор. Хай Господь прийме його душечку під свою опіку… Подільські баби. Міцні, витривалі, потужні… То нічого, що вже несила разом з усіма припасти на коліна… То нічого, що неслухняним ногам вже без рятувального ціпка не обійтися…
Вони сильні!
Бо ж скільки за життя всього переробили! Без пральних машин, роботів-пилососів і кухонних комбайнів…
Подільські баби могутні! Стоять непохитно і гідно.
Майже як ті камяні монументальні скульптури, що з’явилися на території України ще понад 6 тисяч років тому…
Вони все можуть витримати! Але як же хочеться для них ще хоч трішечки тепла і радості…
Подільські баби, живіть довго-довго! Ви для нас — надійний оберіг і віра в те, що життя майже вічне! Я вас порівняла з тими мовчазними кам’яними скульптурами?! Та ні… Ви кращі!
З Покровою вас…
Антоніна Палагнюк
