Давайте пригадаємо… Якраз два роки тому не стало Олександра Пономаріва…
Сиротіємо… Ідуть у засвіти Титани, опускаючи на наші рамена уселенський тягар. Залюднюють світлими душами святі небесні катедри, щоб уже звідти зоріти на нас, учнів своїх, зором Тих, хто знає все. Пильним усевидющим поглядом не впокоєної Вічності, а доскіпливої Перестороги і вимогливого Сподівання.
Три роки тому, 14 жовтня, на Покрову – свято воїнів, свято весіль та прощення – Володимир Панченко пішов від нас у позасвіти. У цей день багато чого пригадується і думається про Нього. Полишаючи Одесу і переїжджаючи в Кіровоград – він був радий. І одна з причин його задоволення – він позбувся посади заступника декана Одеського філфаку: у нього була відраза до адміністрування…
Подільські баби. Молитва. Дрес-код урочистий. Сумна подія. Похорон воїна. Знали його з народження. Для них він назавжди хлопчик, дитина. Але в молитвах уже — воїн Ігор. Хай Господь прийме його душечку під свою опіку… Подільські баби. Міцні, витривалі, потужні… То нічого, що вже несила разом з усіма припасти на коліна… То нічого, що неслухняним ногам вже без рятувального ціпка не обійтися…
Ми сперечалися, ні — намагалися збагнути філософію його картини. Зрештою він сам її розумів, а я поволі входив у його світ, відкидаючи все зайве, метушливе, нице і принизливе. Випростувалася думка, яка народжувала нові роздуми, будила душу. А на полотні всього-на-всього лежав нанесений пензлем майстра сніг, а вдалині — така ж біла засніжена дорога й кілька хаток обабіч, та трішки дерев над димарями.
Шановні українські захисники і захисниці! Побратими і посестри! Письменники і письменниці! Секретаріат Національної спілки письменників України щиро вітає вас із світлим і шляхетним святом – Днем захисників і захисниць України!
66 літ тому, 25 листопада 1956-го, в Москві пішов з життя Олександр Довженко. Смерть була несподіваною… І чи ж випадковою? Через два тижні Довженко мав летіти до Парижа, куди його запросили (серед найбільших кіногеніїв світу — Чарлі Чапліна, Жоржа Ренуара, Роберто Росселіні…) на святкування ювілею Французької синематеки. Упродовж 26 років (від 1930-го) великого митця не випускали за кордон. А тут… Є версія, яку я уперше почув від племінника Довженка Тараса Дудка (Царство Небесне!): є щось підозріле у тому, як поводили себе у той трагічний листопадовий вечір лікарі, та й сама Юлія Солнцева, дружина. Адже бездіяльність у момент сильного серцевого нападу зрозуміло чим закінчується. Чи ж не інспірована та бездіяльність спецорганами, яким так не хотілось випускати Довженка у Францію. Мало що він там наговорить…
Я тут побачив чергову ейфорію про «10 тисяч військовослужбовців ЗСУ завершили навчання у Великобританії…». І? Ну, далі що? До речі, питання: як відбувався набір тих «студентів по обміну»? І коли вони повернуться і воювати почнуть? Звісно, не всім випадає навчатися у Великобританії. Нам, скажімо, дали автомат, 4 магазини, підсумок, який ще Сталіна бачив, і… путьовку до Великобританії ніхто не пропонував.
Я вже писала, що місію росії у системі ТАРО «Психологічний портрет» визначає 15-й аркан ДИЯВОЛ. «Не може бути!», — хотілося вигукнути у момент, коли отримала перші розрахунки, але, на жаль, езотеричний символ країни-терориста швидко знайшов реальне підтвердження. ДИЯВОЛ однозначно відкрив свою основну резиденцію якраз на росії, і саме звідти тестує людство на духовну міць. Але що буде далі?
США готові швитко створити в Україні ешелоновану систему протиповітряної оборони за допомогою американських систем 60-х років MIM-23 Hawk. В статті «Розчарування і сподіванки «Рамштайну-6» ми писали, що між українським журналістом Ростиславом Демчуком і шефом Пентагону Остіном Ллойдом відбулась словесна перепалка під час прес-конференції. Журналіст привселюдно звинуватив міністра оборони США у тому, що він не просто ігнорує, а дискримінує українську пресу…
