Ця книга – «Шабля і хустина» Івана Драча — унікальна, бо на ній два автографи автора.
Видана давненного — 1981 року.
Перший автограф Драч поставив мені 1983-го, ще коли я був студентом першого курсу факультету журналістики Київського універу. Ще коли не загребли в Красну армію.
Фото, самодіяльне, молодого Драча з того часу також – це коли ми ходили колядувати до письменників. До Драча, Дрозда, Жулинського, Ліни Костенко, до Павла Загребельного нас не пустили – номенклатура ЦК…
А другий автограф – через 17 років, у Чернігові, 2000 року.
Цього року можна би було поставити третій автограф – ще через 18 років…
Василь Чепурний
***
Поховайте мене в Теліжинцях,
Де так пахне безсмертям трава.
Де ліси, мов списи, гороїжаться
І де Роська, мій Стікс, проплива.
Поховайте мене в Теліжинцях —
Не люблю я пихатих столиць.
У Теліжинцях сонечко ніжиться
В сяйві юних дівочих лиць.
У Теліжинцях світ мені тулиться,
Смак води і дотепність дядьків.
Кожна пташка, кожнісінька вулиця
Мене прагне вже сто віків.
Мчать ракети, теліги теліжаться,
Пропаде все у землю сиру.
Поховайте мене в Теліжинцях —
Там ніколи я не помру…
